“Він житиме завжди в лінії, просторі, пластиці”: у Полтаві відкрили меморіальну дошку Святославу Пашинському
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
19 жовтня у Полтавській дитячій художній школі відкрили меморіальну дошку Святославові Пашинському, ім’я якого від вересня 2023 року носить заклад.
Непересічний митець, член Національної спілки художників України, лауреат щорічної міської премії ім. Миколи Ярошенка, патріот, який із початком повномасштабного вторгнення добровольцем пішов захищати нашу державу, але, на жаль, уже 26 березня 2022-го загинув унаслідок мінометного обстрілу в Запорізькій області, Святослав Пашинський віддав цій школі майже 20 років свого життя – до ювілею не вистачило якогось місяця, говорить директорка ПДХШ Ірина Конопля:
“Тільки місяць повномасштабного вторгнення – і вже відомості про те, що його немає. Це було дуже сумно, дуже боляче, не хотілося взагалі в це вірити. Він пішов на фронт і видалився з груп, бо всі перейшли знову на онлайн-навчання, а потім через мене зідзвонювався, що ж там дітям на дипломні роботи, працювати потрібно… А я: “Давайте Ви знову додастеся в групи, тому що діти мені ставлять питання, я, коли в мене є час, Вам ставлю питання… Він додався знову в групи – і діти так зраділи. Одна з дівчаток написала: “Святославе Івановичу, бережіть себе, бо Вам ще розповідати нам про те, як Ви здобували перемогу”. А потім така шокова звістка… У принципі ідея цієї дошки одразу виникла в Полтавської обласної організації НСХУ. Але одразу було дуже боляче займатися цим питанням”.
На підготовку та отримання необхідних дозвільних документів, саме виготовлення меморіальної дошки в ініціаторів пішло понад півтора року. Автором її стала відома керамістка, членкиня Національної спілки художників України, старша викладачка кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка Інна Гуржій. Хоча фактично долучилося до процесу, за словами керівниці ПДХШ, чимало митців, педагогів. Вони обговорювали ескіз, який запропонувала авторка, вносили в нього зміни. За основу було взяте фото Святослава Івановича за роботою (таких світлин у нього небагато, сказали в родині), із улюбленим стеком скульптора. Виготовляти меморіальну дошку вирішили з глини – матеріалу, який Святослав Пашинський на все життя вподобав іще з часів навчання в Миргородському технікумі (нині це художньо-промисловий коледж ім. Миколи Гоголя).
А загалом хист до творчості в нього проявився ще в дитинстві, розповіла мама митця:
“Він ходив у художню школу, через увесь Коростень, хоча місто немаленьке. Це була його стихія. Він посидючим був, спокійним, цілеспрямованим. У нього кожна хвилина була розписана. Він усе встигав. Навіть на футбольне поле забігти. Казав: “Якщо сьогодні це не зроблю, завтра вже не повториться, завтра новий буде день, інша робота”.
Саме мама Галина Пашинська та сини Святослава Івановича Назар і Тимур відкрили сьогодні меморіальну дошку назавжди 44-річному митцеві.
“Я згадую один надзвичайно містичний, метафізичний момент. Коли було відспівування Святослава біля Успенського собору, ми почули клекіт журавлів. Ми підняли голови й побачили, що журавлі робили кола навколо цієї площі, навколо цього зібрання, навколо домовини. Це, як на мене, знак: душа – вічна, – сказав на заході один із ініціаторів створення меморіальної дошки, голова Полтавської обласної організації НСХУ Юрій Самойленко. – Ми пишаємося, що він був у нашому колективі. Він був однією з цікавих творчих особистостей”.
Роботи полтавського скульптора неодноразово ставали переможцями місцевих, регіональних та національних конкурсів. На сьогодні чимало з них передані до фондів краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського, художнього музею (галереї мистецтв) ім. Миколи Ярошенка, увійдуть до їхніх експозицій. Окрім того, у Полтавській дитячій художній школі обладнано куточок пам’яті педагога й митця, де представлені, зокрема, його твори, передані рідними, наразі діє виставка, до якої ввійшли й роботи цього педагога.
“Пашинський буде жити не тільки в посмішці, яку я запам’ятала на все життя, коли ми проводили спільні заходи на Театральній площі, не тільки у виставках, які проходили в нашій великій виставковій залі (і його твори завжди були “родзинками” її), не тільки тим, що він є одним із достойників найдостойніших лауреатів премії ім. Миколи Ярошенка, єдиної міської в галузі мистецтва, і я вважаю, що це честь для нас, що він є серед списків наших лауреатів. Він житиме завжди в лінії, просторі, пластиці його власних творів, і ім’я його вже назавжди вписане в історію мистецтва, бо твори його належать до музейних збірок. Ім’я його завжди буде пам’ятатися – назавжди ввійде в каталоги, списки художників, чиї твори є частиною державного музейного фонду. Він за життя зробив свій крок у вічність. А залишив цей світ він, як справжній герой, і в засвіти пішов яскравою сторінкою в мистецтві й культурі нашого міста”, – сказала директорка художнього музею Ольга Курчакова.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
